Історія університету


5 березня 1944 року Державний комітет оборони СРСР прийняв постанову «Про заходи щодо підготовки командних кадрів морського флоту»: на базі морських технікумів створити вищі інженерні морські училища і морехідні режимні училища закритого типу.

            Для виконання цієї постанови 7 червня 1944 року вийшов наказ народного комісара морського флоту, яким пропонувалося реорганізувати морські технікуми до вищих морехідних училищ і створити в Одесі вище морехідне училище. В Одеському вищому морехідному училищі (ОВМУ) відкривалися чотири спеціальності: судноводіння, суднові силові установки і механізми, суднові електричні установки та механізми, суднові радіоустановки. У новий ВНЗ було направлено оперативну групу НКМФ, у завдання якої входило відновлення, реорганізація та організація навчального закладу морського флоту. Це були суднові фахівці, які мали великий досвід по відновленню портів і ремонту плавзасобів. До групи був включений інженер технічного відділу Чорноморсько-Азовського басейнового управління Анатолій Петрович Швед, якому і доручалося створення училища.

shved

             20 червня 1944 року на посаду начальника ОВМУ був призначений кандидат технічних наук, доцент Володимир Федорович Кравчук, який в цей час у складі оперативної групи Чорноморського морського пароплавства займався відновленням Жданівського, Новоросійського, Ростовського і Таганрозького портів. У липні 1944 року був відряджений в ОВМУ інженер В. К. Лисенко, який раніше працював в Каспійській філії Центрального науково-дослідного інституту морського флоту. Йому належало створити судномеханічний факультет ОВМУ.

kravchuk

            ОВМУ готувалося до першого набору курсантів і початку навчального року, коли в кінці серпня 1944 року нарком морського флоту призначив на посаду заступника начальника училища з наукової і навчальної роботи, кандидата технічних наук, доцента Олександра Антоновича Мірющенка, під керівництвом якого готувалися навчальні плани, програми курсів, створювалися лабораторії та навчальні аудиторії, комплектувалися кафедри.

mirushenko

            З перших же років існування училища велике значення надавалося підготовці науково-викладацьких кадрів, розвитку науково-дослідної бази.

            Постановою уряду було зазначено, що до складу ВНЗ повинен входити відділ по військово-морській підготовці. З 1945 року це – організаційно-стройової відділ, особливий структурний підрозділ факультету військового навчання (ОРСО).

            Однією з першочергових завдань училища стала організація плавальної практики – невід’ємної частини навчального процесу. У травні 1945 року курсанти судноводійного факультету були спрямовані на практику на суднах: спочатку на пароплаві “Адреана”, потім на пасажирському судні “Україна” (обидва вони були отримані по репарації від Румунії). У січні 1946 року набули і перше судно навчального флоту.

            Для плавальної практики отримали судно “Екватор”, а також парусні яхти “Азимут” і “Лейтенант Шмідт”, які переобладнали під навчальне судно.

            Уже в перші післявоєнні роки проводилась активна підготовка спортсменів різних категорій, організація і участь курсантів училища в змаганнях різного рівня і профілю.

            За успіхи в підготовці фахівців в 1946 році наказом Комітету у справах вищої школи при Раднаркомі училище отримало статус вузу ІІІ категорії.

            У серпні 1947 року наказом Міністра морського флоту на посаду начальника Одеського вищого морехідного училища призначений капітан першого рангу Іван Гаврилович Слепченко, який значно розширив можливості училища: почалося будівництво нових навчальних корпусів, до роботи залучалися досвідчені викладачі.

slepchenko

            Високо піднялися статус і престиж училища, якість навчальної та наукової роботи. Забігаючи наперед, відзначимо, що в 1950 році училищу було присвоєно статус вищого навчального закладу II категорії, а в 1968-му – I категорії. ОВМУ було удостоєно дипломом I ступеня ВДНГ СРСР.

            З 1950 року училище розпочало підготовку іноземних громадян.

            У 1958 році ОВМУ перетворено в ОВІМУ – Одеське вище інженерне морське училище.

            1 лютого 1960 року створено заочний факультет Одеського вищого інженерного морського училища в Ізмаїлі.

            1960-ті роки можна по праву вважати початком інтенсивного розвитку наукових досліджень. В ОВІМУ стали формуватися наукові школи. Триває активне становлення лабораторної бази училища, кафедри оснащуються першими тренажерами. Йде будівництво навчальних і житлових корпусів. Розвивалася медико-санітарна служба – створена одночасно з училищем, санітарна частина посилено комплектувалася новим медичним обладнанням.

            У 1974 році Міністерство морського флоту СРСР призначило начальником ОВІМУ Василя Михайловича Зальотова – доцента, кандидата технічних наук, випускника училища першого випуску, який понад чверть століття був головним організатором роботи вузу і залишив про себе добру пам’ять.

zaletov

            Наукові дослідження вчених ОВІМУ широко впроваджувалися у виробництво, давали високий економічний ефект. Вчені ОВІМУ і колективи галузевих лабораторій брали участь у виконанні галузевих науково-технічних програм. 

            У1974 році відбулася пам`ятна практика курсантів училища, коли “Товариш” разом з “Крузенштерном” (ЛВІМУ) вперше взяв участь в міжнародній парусній регаті “Операція” Парус-74 “(між Копенгагеном і Гдинею). “Товариш” мав першість серед великих вітрильників і завоював загальне перше місце серед 57 суден-претендентів з 12 країн світу. Знаменною став і 1976 рік, коли “Товариш” взяв участь в трансатлантичної регаті “Операція” Парус-76 “і першим перетнув лінію фінішу на рейді порту Санта-Крус-де-Тенеріфе. Навчально-вітрильне судно “Дружба” здійснило відомий рейс у США (1990) з курсантами ОВІМУ і американськими кадетами на борту.

            До початку 1990-х років по своїй навчальній базі, педагогічним кадрам, науковим потенціалом ОВІМУ відповідало міжнародним стандартам.

            26 квітня 1991 року Кабінет Міністрів СРСР прийняла постанову № 207 про перетворення Одеського вищого інженерного морського училища імені Ленінського комсомолу в Одеську державну морську академію (ОДМА).

            Виконуючи соціальне замовлення, ОДМА реорганізує свою роботу відповідно до нових реалій і стає одним з провідних вузів країни в підготовці морських кадрів. Вже в 1992 році був підтверджений високий статус академії, коли Міністерством освіти України була видана державна ліцензія на право підготовки фахівців плавскладу всіх рівнів.

            На базі академії створюється науково-методична комісія (НМК) Міністерства освіти зі судноводіння і енергетики суден. 25 липня 1992 року наказом Міністра оборони України Одеська державна морська академія включена в список вищих навчальних закладів Міністерства освіти, в яких встановлювалася військова підготовка курсантів і створювалися відповідні кафедри, факультети і відділення військової підготовки.

            Відповідно до наказу МОН від 25.05.93 р, рішенням вченої ради академії від 30.06.94 р та наказу ректора від 02.11.94 р на базі факультету підвищення кваліфікації створений Центр підготовки та атестації плавскладу (ЦПАП). Створення центру було пов’язано з майбутнім у липні 1995 року прийняттям Міжнародною морською організацією (IМО) Міжнародного кодексу зі стандартів підготовки та дипломування моряків (ПДНВ-95).

            5 квітня 1993 року морську академію відвідав Президент України Л. М. Кравчук. Він дав високу оцінку роботи академії, її навчально-лабораторній базі, підкреслив важливість і необхідність функціонування в Україні вищого навчального закладу подібного типу.

За час існування училища-академії придбаний величезний науковий і педагогічний досвід.

            З другої половини 1990-х років в діяльності академії все більш відчутні зміни. Відкриваються нові спеціальності: в 1995 році почалася підготовка фахівців у галузі морського права. 28 червня 1996 року у склад ОДМА увійшов Маріупольський факультет. Встановлюються зв’язки зі Світовим морським університетом (Швеція) та Інститутом морських інженерів (Великобританія).

            У міжнародній сфері основним напрямком діяльності академії була, перш за все, співпраця з навчальними закладами світу, морськими організаціями та асоціаціями, іноземними судноплавними компаніями. Співробітники академії у складі делегацій України брали безпосередню участь в роботі IMO: асамблей, комітетів, підкомітетів. У 1994 році академія приймала участь в освітній програмі “TEMPUS”. Гуманітарний факультет спільно з вузами Бельгії, Греції, Португалії розробив проект і виграв грант, який дозволив провести спільні розробки з навчальними закладами європейських країн.

            Діяльність ОДМА отримала міжнародне визнання. Групою експертів IМО в 1996 році проведена експертиза підготовки кадрів плавскладу в ОДМА. Експерти дали високу оцінку якості підготовки фахівців плавскладу суден морського і річкового флоту.

            7 липня 1998 року рішенням Державної акредитаційної комісії України ОДМА визнана навчальним закладом, атестованим  IV рівнем акредитації.

            Влітку 2000 року відкривається нова сторінка в історії академії – відбувається зміна керівника. В. М. Залєтов після закінчення терміну чергового контракту приймає рішення піти з посади ректора. Колектив академії підтримав кандидатуру проректора з навчальної роботи Михайла Валентиновича Міюсова. Міністерство освіти і науки України призначило М.В.Міюсова на посаду ректора.

rector_new

            Серед основних завдань академії в нових економічних умовах було висунуто завдання підвищення міжнародного авторитету академії, розширення міжнародних зв’язків з метою організації практики курсантів і працевлаштування випускників в провідних судноплавних компаніях світу.

            За роки незалежності України ОДМА стала провідним науково-методичним центром морської освіти, що визначає філософію, стратегію і шляхи удосконалення підготовки моряків в Україні.

            21 вересня 2002 року колектив академії зустрів Президента України Л.Д. Кучму. Указ Президента України №845 від 21.09.2002 р свідчив: “З огляду на загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності Одеської державної морської академії, її вагомий внесок у розвиток національної освіти і науки, постановляю: присвоїти Одеської державної морської академії статус національної і надалі іменувати її Одеською національною морською академією … ” Були затверджені емблема і прапор ОНМА.

            Підводячи підсумки 60-річного шляху, необхідно зауважити, що за формулюванням указу стоїть праця тисяч людей – викладачів, співробітників, випускників ОВМУ- ОВІМУ-ОДМА.

            Для забезпечення місцями практики всіх курсантів академії укладені десятки договорів з судноплавними компаніями України та інших країн, морськими портами, агентствами, крюїнговими компаніями.

            Академія отримала низку грамот, дипломів та медалей за впровадження сучасних освітніх технологій, активну участь у виставках.

            Основу роботи академії як сучасного навчально-наукового центру становить, насамперед, вирішення актуальних освітніх завдань, забезпечення належної якості навчального процесу.

            Як зазначається в “Концептуальних засадах освіти і професійної підготовки членів екіпажів суден”, Україна – морська держава, здатна самостійно готувати висококваліфікованих фахівців для торгового флоту. Вихід українського моряка на міжнародний ринок праці є не тільки престижним, але й економічно доцільним, оскільки сприяє розвитку трудових ресурсів України.

            Постановою від 4 червня 2014 р. в ОНМА було утворено факультет військово-морських сил, згодом перетворений в Інститут ВМС НУ “ОМА”.

            25 серпня 2015 р. Президент України Петро Порошенко в рамках робочої програми відвідав Одеську національну морську академію, де відбулася зустріч з курсантами, викладацьким складом і співробітниками академії.  Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 червня 2015 року № 623-р та Указу Президента України від 25 серпня 2015 року № 500, з 1 січня 2016 року ОНМА реорганізовано шляхом її перетворення в Національний університет «Одеська морська академія» (НУ «ОМА»).