Шановні друзі!


5 березня 1944 року Державний комітет оборони СРСР прийняв постанову «Про заходи щодо підготовки командних кадрів морського флоту»: на базі морських технікумів створити вищі інженерні морські училища і морехідні режимні училища закритого типу. Для виконання цієї постанови 7 червня 1944 року вийшов наказ народного комісара морського флоту, яким пропонувалося реорганізувати морські технікуми до вищих морехідних училищ і створити в Одесі вище морехідне училище. В Одеському вищому морехідному училищі (ОВМУ) відкривалися чотири спеціальності: судноводіння, суднові силові установки і механізми, суднові електричні установки та механізми, суднові радіоустановки. У новий ВНЗ було направлено оперативну групу НКМФ, у завдання якої входило відновлення, реорганізація та організація навчального закладу морського флоту. Це були суднові фахівці, які мали великий досвід по відновленню портів і ремонту плавзасобів. До групи був включений інженер технічного відділу Чорноморсько-Азовського басейнового управління Анатолій Петрович Швед, якому і доручалося створення училища. shved20 червня 1944 року на посаду начальника ОВМУ був призначений кандидат технічних наук, доцент Володимир Федорович Кравчук, який в цей час у складі оперативної групи Чорноморського морського пароплавства займався відновленням Жданівського, Новоросійського, Ростовського і Таганрозького портів. У липні 1944 року був відряджений в ОВМУ інженер В. К. Лисенко, який раніше працював в Каспійській філії Центрального науково-дослідного інституту морського флоту. Йому належало створити судномеханічний факультет ОВМУ. kravchuk ОВМУ готувалося до першого набору курсантів і початку навчального року, коли в кінці серпня 1944 року нарком морського флоту призначив на посаду заступника начальника училища з наукової і навчальної роботи, кандидата технічних наук, доцента Олександра Антоновича Мірющенка, під керівництвом якого готувалися навчальні плани, програми курсів, створювалися лабораторії та навчальні аудиторії, комплектувалися кафедри. mirushenkoЗ перших же років існування училища велике значення надавалося підготовці науково-викладацьких кадрів, розвитку науково-дослідної бази. Постановою уряду було зазначено, що до складу ВНЗ повинен входити відділ по військово-морській підготовці. З 1945 року це – організаційно-стройової відділ, особливий структурний підрозділ факультету військового навчання (ОРСО). Однією з першочергових завдань училища стала організація плавальної практики – невід’ємної частини навчального процесу. У травні 1945 року курсанти судноводійного факультету були спрямовані на практику на суднах: спочатку на пароплаві “Адреана”, потім на пасажирському судні “Україна” (обидва вони були отримані по репарації від Румунії). У січні 1946 року набули і перше судно навчального флоту. Для плавальної практики отримали судно “Екватор”, а також парусні яхти “Азимут” і “Лейтенант Шмідт”, які переобладнали під навчальне судно. Уже в перші післявоєнні роки проводилась активна підготовка спортсменів різних категорій, організація і участь курсантів училища в змаганнях різного рівня і профілю. За успіхи в підготовці фахівців в 1946 році наказом Комітету у справах вищої школи при Раднаркомі училище отримало статус вузу ІІІ категорії. У серпні 1947 року наказом Міністра морського флоту на посаду начальника Одеського вищого морехідного училища призначений капітан першого рангу Іван Гаврилович Слепченко, який значно розширив можливості училища: почалося будівництво нових навчальних корпусів, до роботи залучалися досвідчені викладачі. slepchenkoВисоко піднялися статус і престиж училища, якість навчальної та наукової роботи. Забігаючи наперед, відзначимо, що в 1950 році училищу було присвоєно статус вищого навчального закладу II категорії, а в 1968-му – I категорії. ОВМУ було удостоєно дипломом I ступеня ВДНГ СРСР. З 1950 року училище розпочало підготовку іноземних громадян. У 1958 році ОВМУ перетворено в ОВІМУ – Одеське вище інженерне морське училище. 1 лютого 1960 року створено заочний факультет Одеського вищого інженерного морського училища в Ізмаїлі. 1960-ті роки можна по праву вважати початком інтенсивного розвитку наукових досліджень. В ОВІМУ стали формуватися наукові школи. Триває активне становлення лабораторної бази училища, кафедри оснащуються першими тренажерами. Йде будівництво навчальних і житлових корпусів. Розвивалася медико-санітарна служба – створена одночасно з училищем, санітарна частина посилено комплектувалася новим медичним обладнанням. У 1974 році Міністерство морського флоту СРСР призначило начальником ОВІМУ Василя Михайловича Зальотова – доцента, кандидата технічних наук, випускника училища першого випуску, який понад чверть століття був головним організатором роботи вузу і залишив про себе добру пам’ять. zaletov Наукові дослідження вчених ОВІМУ широко впроваджувалися у виробництво, давали високий економічний ефект. Вчені ОВІМУ і колективи галузевих лабораторій брали участь у виконанні галузевих науково-технічних програм. У 1974 році відбулася пам`ятна практика курсантів училища, коли “Товариш” разом з “Крузенштерном” (ЛВІМУ) вперше взяв участь в міжнародній парусній регаті “Операція” Парус-74 “(між Копенгагеном і Гдинею). “Товариш” мав першість серед великих вітрильників і завоював загальне перше місце серед 57 суден-претендентів з 12 країн світу. Знаменною став і 1976 рік, коли “Товариш” взяв участь в трансатлантичної регаті “Операція” Парус-76 “і першим перетнув лінію фінішу на рейді порту Санта-Крус-де-Тенеріфе. Навчально-вітрильне судно “Дружба” здійснило відомий рейс у США (1990) з курсантами ОВІМУ і американськими кадетами на борту. До початку 1990-х років по своїй навчальній базі, педагогічним кадрам, науковим потенціалом ОВІМУ відповідало міжнародним стандартам. 26 квітня 1991 року Кабінет Міністрів СРСР прийняла постанову № 207 про перетворення Одеського вищого інженерного морського училища імені Ленінського комсомолу в Одеську державну морську академію (ОДМА). Виконуючи соціальне замовлення, ОДМА реорганізує свою роботу відповідно до нових реалій і стає одним з провідних вузів країни в підготовці морських кадрів. Вже в 1992 році був підтверджений високий статус академії, коли Міністерством освіти України була видана державна ліцензія на право підготовки фахівців плавскладу всіх рівнів. На базі академії створюється науково-методична комісія (НМК) Міністерства освіти зі судноводіння і енергетики суден. 25 липня 1992 року наказом Міністра оборони України Одеська державна морська академія включена в список вищих навчальних закладів Міністерства освіти, в яких встановлювалася військова підготовка курсантів і створювалися відповідні кафедри, факультети і відділення військової підготовки. Відповідно до наказу МОН від 25.05.93 р, рішенням вченої ради академії від 30.06.94 р та наказу ректора від 02.11.94 р на базі факультету підвищення кваліфікації створений Центр підготовки та атестації плавскладу (ЦПАП). Створення центру було пов’язано з майбутнім у липні 1995 року прийняттям Міжнародною морською організацією (IМО) Міжнародного кодексу зі стандартів підготовки та дипломування моряків (ПДНВ-95). 5 квітня 1993 року морську академію відвідав Президент України Л. М. Кравчук. Він дав високу оцінку роботи академії, її навчально-лабораторній базі, підкреслив важливість і необхідність функціонування в Україні вищого навчального закладу подібного типу. За час існування училища-академії придбаний величезний науковий і педагогічний досвід. З другої половини 1990-х років в діяльності академії все більш відчутні зміни. Відкриваються нові спеціальності: в 1995 році почалася підготовка фахівців у галузі морського права. 28 червня 1996 року у склад ОДМА увійшов Маріупольський факультет. Встановлюються зв’язки зі Світовим морським університетом (Швеція) та Інститутом морських інженерів (Великобританія). У міжнародній сфері основним напрямком діяльності академії була, перш за все, співпраця з навчальними закладами світу, морськими організаціями та асоціаціями, іноземними судноплавними компаніями. Співробітники академії у складі делегацій України брали безпосередню участь в роботі IMO: асамблей, комітетів, підкомітетів. У 1994 році академія приймала участь в освітній програмі “TEMPUS”. Гуманітарний факультет спільно з вузами Бельгії, Греції, Португалії розробив проект і виграв грант, який дозволив провести спільні розробки з навчальними закладами європейських країн. Діяльність ОДМА отримала міжнародне визнання. Групою експертів IМО в 1996 році проведена експертиза підготовки кадрів плавскладу в ОДМА. Експерти дали високу оцінку якості підготовки фахівців плавскладу суден морського і річкового флоту. 7 липня 1998 року рішенням Державної акредитаційної комісії України ОДМА визнана навчальним закладом, атестованим  IV рівнем акредитації. Влітку 2000 року відкривається нова сторінка в історії академії – відбувається зміна керівника. В. М. Залєтов після закінчення терміну чергового контракту приймає рішення піти з посади ректора. Колектив академії підтримав кандидатуру проректора з навчальної роботи Михайла Валентиновича Міюсова. Міністерство освіти і науки України призначило М.В.Міюсова на посаду ректора. rector_new Серед основних завдань академії в нових економічних умовах було висунуто завдання підвищення міжнародного авторитету академії, розширення міжнародних зв’язків з метою організації практики курсантів і працевлаштування випускників в провідних судноплавних компаніях світу. За роки незалежності України ОДМА стала провідним науково-методичним центром морської освіти, що визначає філософію, стратегію і шляхи удосконалення підготовки моряків в Україні. 21 вересня 2002 року колектив академії зустрів Президента України Л.Д. Кучму. Указ Президента України №845 від 21.09.2002 р свідчив: “З огляду на загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності Одеської державної морської академії, її вагомий внесок у розвиток національної освіти і науки, постановляю: присвоїти Одеської державної морської академії статус національної і надалі іменувати її Одеською національною морською академією … ” Були затверджені емблема і прапор ОНМА. Підводячи підсумки 60-річного шляху, необхідно зауважити, що за формулюванням указу стоїть праця тисяч людей – викладачів, співробітників, випускників ОВМУ- ОВІМУ-ОДМА. Для забезпечення місцями практики всіх курсантів академії укладені десятки договорів з судноплавними компаніями України та інших країн, морськими портами, агентствами, крюїнговими компаніями. Академія отримала низку грамот, дипломів та медалей за впровадження сучасних освітніх технологій, активну участь у виставках. Основу роботи академії як сучасного навчально-наукового центру становить, насамперед, вирішення актуальних освітніх завдань, забезпечення належної якості навчального процесу. Як зазначається в “Концептуальних засадах освіти і професійної підготовки членів екіпажів суден”, Україна – морська держава, здатна самостійно готувати висококваліфікованих фахівців для торгового флоту. Вихід українського моряка на міжнародний ринок праці є не тільки престижним, але й економічно доцільним, оскільки сприяє розвитку трудових ресурсів України. Постановою від 4 червня 2014 р. в ОНМА було утворено факультет військово-морських сил, згодом перетворений в Інститут ВМС НУ “ОМА”. 25 серпня 2015 р. Президент України Петро Порошенко в рамках робочої програми відвідав Одеську національну морську академію, де відбулася зустріч з курсантами, викладацьким складом і співробітниками академії.  Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 червня 2015 року № 623-р та Указу Президента України від 25 серпня 2015 року № 500, з 1 січня 2016 року ОНМА реорганізовано шляхом її перетворення в Національний університет «Одеська морська академія» (НУОМА).