У 1974 році Міністерство морського флоту СРСР призначило начальником ОВІМУ Василя Михайловича Зальотова (1927-2002) – доцента, кандидата технічних наук, випускника училища першого випуску, який мав понад чверть століття бути головним організатором роботи вузу і залишити про себе добру пам’ять в серцях тисяч курсантів і колективу педагогів, однодумців.

Усе, що ми вкладаємо в поняття «традиція», «державне мислення», «жорсткий і безкомпромісний підхід до роботи», стверджував Василь Михайлович Зальотов – Ректор, Педагог, Людина.
Народився він у селі Ново-Симбірка Оренбурзької області. Після закінчення середньої школи вступив до Одеського вищого інженерного морського училища, а закінчивши його, залишився на викладацькій роботі. Старший лаборант, завідувач лабораторією кафедри суднових паросилових установок, старший викладач кафедри суднових парових котлів. З 1955 року поєднував викладацьку діяльність з роботою звільненого секретаря парткому.
Перша медаль, «За трудову доблість», прикрасила лацкан форменого кітеля в 1961 році. У 1963 році Василь Михайлович Зальотов захистив кандидатську дисертацію і був призначений заступником начальника ОВІМУ з навчальної роботи, він був нагороджений орденом «Знак Пошани». Через рік – нове визнання – «Почесний працівник морського флоту». У 1974 році – посаду начальника Одеського вищого інженерного морського училища, а з 1993 року – ректор Одеської державної морської академії.
У 1977 році указом Президії Верховної Ради України В.М. Зальотову присвоєно звання заслуженого працівника вищої школи України, а в 1981 році він був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
У 1988 році – вчене звання професора, академіка Транспортної академії України. У 1999 році до ордену Трудового Червоного Прапора додався орден «За заслуги перед Вітчизною».
У біографічній довідці вражає такий рядок: «Загальний трудовий стаж роботи – 55 років». Понад півстоліття. Але ж якого століття!
Що вражало у В.М. Зальотова – це дбайливе ставлення до людей. Він ніколи не обмежував позначені години прийому з особистих питань. Приймальня ректора завжди була сповнена курсантами, батьками, працівниками академії. До нього йшли за порадою, поділитися радістю, горем. Дивно, але факт: він міг відмовити, але образи на нього не було. Так делікатно, по-людськи закінчувалася зустріч з ним.
Створений ним колектив однодумців він називав не інакше, як «золотий фонд», дуже пишався і дбав про «керманичів» – своїй зміні, про тих, хто очолював найважливіші ділянки роботи – проректорами, деканами, начальників (завідувачів) кафедр, викладачів.
Про Василя Михайловича можна говорити годинами … Ось як згадував про нього його соратник, перший проректор ОНМА В.К. Голубєв: «Я з гордістю вважаю себе одним з численних учнів Зальотова. Багато років він майстерно викладав всім нам науку управління. Зальотов – людина активної дії, з такими людьми легко не буває – завжди потрібно відповідати певному рівню, постійно підвищувати «планку». Працювати з ним не просто – це знали всі, але за це ж і поважали, цінували. Справжній чоловік з міцним характером. Він був на своєму місці та повністю йому відповідав. Перша особа вузу, командир. Він багато зробив для подальшого розвитку і вдосконалення училища, зміцнення матеріально-технічної бази, придбання навчального флоту, рівного якому не було тоді ні в одному морському вузі світу. У цьому найбільшому морському навчальному закладі навчатися вважали за честь багато іноземців. Ось що означають вірність традиції, державницьке мислення, жорсткий і безкомпромісний підхід до роботи».
При В.М. Зальотові відбувались численні зміни у стінах академії і навчальному містечку:
– у 1975 році був зданий в експлуатацію корпус №5 екіпажу, а в 1979 – корпус №6, які перетворили екіпаж у містечко, де господарями були курсанти;
– у 1981 році було завершено будівництво спортивного комплексу, бібліотеки і актового залу;
– у 1987 році з’явився 50-метровий басейн олімпійського класу, яких в Україні можна було порахувати на пальцях однієї руки;
– на базі басейну в 1991 році створюється Центр виживання в екстремальних умовах на морі, в 1996 році комплекс по боротьбі з пожежами на судні, в 1997 – шлюпковий комплекс;
– у 1993 році прийнято в експлуатацію новий 9-поверховий навчально-лабораторний корпус.
У 90-х роках у світовому флоті активно вдосконалюється обладнання споруджуваних суден і модернізується на старих. Для приведення у відповідність до вимог дня навчального процесу в 1996-1998 р.р. в академії з’являється чинне суднове радіоустаткування GMDSS (Інмарсат-С, Sailor H2192) і АІС (КТМ-201, Izumi Boeky і МТ-1, McMudro Transas + система електронної картографії, а також два тренажера «Transas Marine» (Sailor), Izumi ( JRC-Japan Radio Coporation). Це дозволило в академії створити сучасний Навчально-тренажерний центр ГМЗЛБ.
Працюючи заступником начальника училища з навчальної роботи протягом 9 років Зальотов В.М. багато зусиль доклав для створення навчального флоту. При його особистій участі в період 1970-1974 р.р. прийняті в експлуатацію чотири навчально-виробничих судна «Професор Анічков», «Професор Миняев», «Професор Павленко», «Професор Кудревич», а в 1987 р – навчальне вітрильне судно «Дружба».
За період керівництва академією В.М. Зальотов сприяв придбанню Міністерством морського флоту найсучаснішої електронно-обчислювальної техніки і реальних суднових технічних засобів, які дозволили на їх базі створити різні тренажери.
На факультеті автоматики починає діяти навчальна науково-дослідна лабораторія на базі ЕОМ ЄС-1035 і лабораторія професійно-психологічного відбору на основі обчислювальних машин типу СМ. Вперше відкриваються тренажерні центри з підготовки судноводіїв, механіків автоматизованих суден і електромеханіків, що використовують англійську, норвезьку, шведську і вітчизняну техніку.
Створюються Центр медичного огляду і реабілітації (1998 г.), Центр підготовки і атестації плавскладу (1994 г.).
У 1972 р закінчилося будівництво навчального корпусу №2 для судноводійного факультету. В.М. Зальотов, який в цей період займав посаду заступника начальника училища з навчальної роботи, очолив роботи з обладнання корпусу для забезпечення повномасштабного навчального процесу. Його треба було забезпечити сучасним обладнанням для ефективної підготовки курсантів з дисциплін: морехідна астрономія і навігація, електро-навігаційні прилади, автоматизація судноводіння, електро-радіонавігаційні системи. Зальотов В.М. особисто взяв участь у придбанні на кафедру судноводіння обладнання для планетарію, другого в Одесі. Там проводили заняття також студенти Одеського державного університету. Підготовка приміщення під планетарій вимагала виконання спеціальних будівельних робіт, оскільки купол планетарію (діаметром 6 метрів) був розташований одночасно в двох поверхах корпусу (3 і 4 поверхи).
У СРСР з’являються перші навігаційні тренажери КНП-8 (клас навігаційної прокладки на 8 робочих місць), які одразу з’являються на кафедрі навігації. На ті часи цей тренажер був досить дорогим, але керівництво визнало за необхідне придбати два таких тренажера.
Для проведення лабораторних занять з навігації курсантам потрібні були в достатній кількості навігаційні карти. Використовуючи свій авторитет начальника училища, за сприяння Чорноморського морського пароплавства, на кафедру була придбана колекція карт і навігаційних посібників. Крім цього купується понад 600 комплектів навігаційного прокладочного інструменту.
Астрономічна практика курсанта не могла обмежитися тільки планетарієм. Навігаційний секстан в ті часи був єдиним засобом для визначення місця судна у відкритому морі. Тому навчитися його використовувати у стінах училища – завдання для викладача. На кафедру купується більше 60 секстанов, що робить доступною роботу з ними практично кожного курсанта. На кафедрі створюється лабораторія служби часу і закуповуються 14 дорогих хронометрів, з якими курсанти також можуть самостійно працювати.
Для інших кафедр факультету купується новітня на той час техніка. Ось лише короткий перелік обладнання: дванадцять радіолокаційних станцій вітчизняного виробництва, САРП “Крупп-Атлас”, двадцять комплектів прийомоіндикаторів супутникових і радіонавігаційних систем, авторульові, гірокомпаси, лаги і лабораторія магнітних компасів.
В.М. Зальотов керував величезним 11-тисячним колективом, де на кафедрах працювали майже 400 викладачів. Його невтомна турбота про їх високу кваліфікацію, відповідності сучасності дозволила домогтися того, що в їх числі працювали понад 250 осіб з вченими ступенями і званнями докторів наук, професорів, кандидатів наук і доцентів. І цей колектив викладачів, як головну складову навчального закладу, він зумів зберегти в лихі 90-ті роки, коли навчальні заклади виявилися на межі виживання разом з країною, коли виникли проблеми з виплатою зарплати, оплатою комунальних послуг і т.п. У ці складні для академії роки йому вдалося відстояти у складі навчального закладу військово-морську кафедру, кращу в СРСР і організаційно-стройовий відділ.
Він, безсумнівно, був успішним організатором і керівником наукової роботи, яка велася у стінах училища. При ньому були створені і працювали такі галузеві лабораторії: «Підвищення ефективності використання суднових деталей, збільшення їх довговічності та експлуатаційної надійності шляхом відновлення і зміцнення (1978 р), «Вібраційна обробка навалювальних вантажів, що перевозяться морем» (1981 р), «Безпеки мореплавання» (1983 р).
Під його керівництвом до середини 80-х років ОВІМУ стає найбільшим морським вузом і основним центром підготовки командних кадрів для морського флоту СРСР. В училищі проходить підготовку молодь з 45 зарубіжних держав.
Успішне вирішення завдань, що стояли перед ректором Зальотовим В.М., було б неможливо виконати, якби він не вмів розбиратися в людях і не створив команду своїх однодумців, яким довірив керівництво підрозділами училища.
У військових моряків при спільному плаванні в морському зводі є сигнал «Флагман вказує курс…». І Василь Михайлович Зальотов своєю самовідданою, безкорисною, турботливою, що стала сенсом усього його життя, працею показав нам всім, як ми повинні любити цей морський вуз і примножувати те, що було зроблено цим чудовим ПЕДАГОГОМ і ЛЮДИНОЮ.
Завідувач кафедри судноводіння Національного університету «Одеська морська академія», професор В.Г. Алексішин

P.S. 1 червня 2000 р В.М. Зальотов провів свій останній Великий Збір у стінах Одеської державної морської академії. В актовій залі зібрався її трудовий колектив, а точніше ті, кому пощастило там опинитися. У прощальній промові Василь Михайлович подякував усім за спільну багаторічну працю в ім’я процвітання цього славного навчального закладу. Коли він закінчив, уся зала встала і стоячи довго аплодувала своєму багаторічному керівнику. У багатьох на очах були сльози …2 червня до виконання обов’язків ректора академії приступив учень Зальотова В.М. професор Міюсов М.В.